зарюманий

зарю́маний

-а, -е, розм.

Те саме, що зарюмсаний.

Значення в інших словниках

1. зарюманий — зарю́маний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зарюманий — ЗАПЛА́КАНИЙ (про очі, обличчя — із слідами сліз, змочений сльозами; про людину — розпухлий, почервонілий від плачу), СПЛА́КАНИЙ розм., НАПЛА́КАНИЙ розм., ЗАРЮ́МСАНИЙ розм., ЗАРЮ́МАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
3. зарюманий — ЗАРЮ́МАНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зарю́мсаний. Чорнобривий угрин чи хорват, бравий вояк з-поміж найманців Однокрила, тяг кудись огрядну червонопику молодичку, розхристану, зарюману (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 460).  Словник української мови в 11 томах