заручниця

зару́чниця

-і.

Жін. до заручник.

Значення в інших словниках

1. заручниця — зару́чниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. заручниця — ЗАРУ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до зару́чник. На мосту в Сан-Франциско якийсь дивак захопив у заручниці свою дружину (Л. Костенко); – Приходили поліцейські. Вони хотіли, щоб він і мама написали заяву, ніби Сашко тримає нас з тобою заручницями (О. Авраменко...  Словник української мови у 20 томах