заручник
зару́чник
-а, ч.
Особа, насильно затримувана однією з воюючих сторін, щоб мати змогу вимагати що-небудь від держави, організації, групи і т. ін., до яких належить ця особа.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизару́чник
-а, ч.
Особа, насильно затримувана однією з воюючих сторін, щоб мати змогу вимагати що-небудь від держави, організації, групи і т. ін., до яких належить ця особа.
Великий тлумачний словник сучасної української мови