заручник
ЗАЛО́ЖНИК (особа, насильно затримана однією з воюючих сторін), ЗАРУ́ЧНИК. — Передайте лісовикам, бандитам своїм, щоб були завтра всі дома. А ні — заложників братимемо (А. Головко); Коронний гетьман відпустив одного з козацьких представників на Січ з відповіддю, а інших затримав, як заручників (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови