засвідчений

засві́дчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до засвідчити.

Значення в інших словниках

1. засвідчений — засві́дчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. засвідчений — Засві́дчений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. засвідчений — ЗАСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засві́дчити. Контракти були підписані й засвідчені нотарем (Фр., III, 1950, 71).  Словник української мови в 11 томах