засвідчений

ЗАСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засві́дчити.

Контракти були підписані й засвідчені нотарем (Фр., III, 1950, 71).

Значення в інших словниках

1. засвідчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засвідчити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. засвідчений — засві́дчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. засвідчений — Засві́дчений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)