1. Словник української мови в 11 томах

засвідчений

ЗАСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засві́дчити.

Контракти були підписані й засвідчені нотарем (Фр., III, 1950, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвідчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засвідчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засвідчений — засві́дчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. засвідчений — Засві́дчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)