засвідчений
Засві́дчений, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засвідчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засвідчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засвідчений — засві́дчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- засвідчений — ЗАСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засві́дчити. Контракти були підписані й засвідчені нотарем (Фр., III, 1950, 71). Словник української мови в 11 томах