засвідчений

Засві́дчений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвідчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засвідчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засвідчений — засві́дчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. засвідчений — ЗАСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засві́дчити. Контракти були підписані й засвідчені нотарем (Фр., III, 1950, 71). Словник української мови в 11 томах