засвідчений
засві́дчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до засвідчити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засвідчений — засві́дчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- засвідчений — Засві́дчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- засвідчений — ЗАСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засві́дчити. Контракти були підписані й засвідчені нотарем (Фр., III, 1950, 71). Словник української мови в 11 томах