засвідчений

засві́дчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до засвідчити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвідчений — засві́дчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. засвідчений — Засві́дчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. засвідчений — ЗАСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засві́дчити. Контракти були підписані й засвідчені нотарем (Фр., III, 1950, 71). Словник української мови в 11 томах