засвідчення

Значення в інших словниках

1. засвідчення — Посвідка, свідоцтво, див. атестат Словник чужослів Павло Штепа
2. засвідчення — засві́дчення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
3. засвідчення — (англ. witnessing) підтвердження правильності конкретних дій, процесів, подій або їх результатів. Економічний словник
4. засвідчення — Засві́дчення, -ння; -чення, -чень і -ченнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. засвідчення — ЗАСВІ́ДЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. засві́дчити. — Я.. ладен дати в цьому засвідчення на папері (Н.-Лев., І, 1956, 625). 2. Документ, який свідчить що-небудь. Писар написав духовницю, сам підписався за свідка, попросив ще одного свідка. І той за гроші підписав засвідчення (Н.-Лев., IV, 1956, 223). Словник української мови в 11 томах
6. засвідчення — рос. засвидетельствование підтвердження достовірності конкретних дій, процесів, явищ або їхніх результатів. Eкономічна енциклопедія
7. засвідчення — Засвідчення, -ня с. Засвидѣтельствованіе, свидѣтельство, удостовѣреніе. Черк. у. Смутна пісня є историчне засвідчення важкого минувшого життя. Левиц. І. (Правда, 1868, 484). Піди, хай піп дасть засвідчення. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка