засвідчуваний

засві́дчуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засвідчувати.

Значення в інших словниках

1. засвідчуваний — засві́дчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. засвідчуваний — ЗАСВІ́ДЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до засві́дчувати. Формулювання І. Канта пояснює реальність предметів, засвідчуваних досвідом “тут і тепер”, і реальність предметів, актуально не даних (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах