застукотіти

застукоті́ти

-очу, -отиш, док.

Підсил. до застукати I.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. застукотіти — застукоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. застукотіти — ЗАСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до засту́кати¹. Задзеленчав дзвоник.. чуть було, як застукотіли колеса, проминаючи будинок (Мирний, І, 1949, 386); Здалеку застукотів автомат (Ю. Янов., II, 1954, 45); Кулі застукотіли об брук і стіни ратуші (Фр.  Словник української мови в 11 томах
3. застукотіти — Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.  Словник української мови Грінченка