застукотіти
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл.
1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129.
2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.
Словник української мови ГрінченкаЗастукоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл.
1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129.
2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.
Словник української мови Грінченка