затичка
за́тичка
-и, ж.
1》 Корок, пробка, чіп і т. ін.
|| Будь-що, чим затикають який-небудь отвір.
2》 перен., рідко. Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує щось, заважає рухові.
3》 заст. Квітка, якою прикрашають дівчата своє волосся.
Великий тлумачний словник сучасної української мови