Словник української мови в 11 томах

затичка

ЗА́ТИЧКА, и, ж.

1. Корок, пробка, чіп і т. ін.

Млинковський не втерпів: налив і випив чарку, заткнув графин затичкою й попросив винести цю спокусу з хати (Н.-Лев., III, 1596, 185);

Він викручує помалу скляну затичку і нюхає настій гірського зілля (Кол., Терен.., 1959, 333);

*У порівн. Він одразу вилетів, наче та затичка від шампанського (Кучер, Прощай.., 1957, 199);

// Будь-що, чим затикають який-небудь отвір.

На землі обіч дірки, виритої в соломі (а біля неї й сніп — затичка для тої дірки) лежав з забинтованою головою вчорашній утікач-кулеметник (Головко, І, 1957, 361);

Допомагав [Іван] шинкарці переливати на припічку киплячу варенуху, що з неї, з нового горшка щойно зняли широку затичку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958. 359).

2. перен., рідко. Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує щось, заважає рухові.

— Здоров, братику. Не сподівався тебе побачити в цій людській затичці (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 264).

3. заст. Квітка, якою прикрашають дівчата своє волосся.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. затичка — за́тичка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. затичка — (у пляшці) корок, (у бочці) чіп; (в медичній практиці) тампон; (хто) П. пришйй-кобйлі-хвіст.  Словник синонімів Караванського
  3. затичка — I заткало (в димаря), заткално, калга, корок, пробка, пробочка, чіп, чопець, чопик, чопок II див. пробка  Словник синонімів Вусика
  4. затичка — -и, ж. 1》 Корок, пробка, чіп і т. ін. || Будь-що, чим затикають який-небудь отвір. 2》 перен., рідко. Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує щось, заважає рухові. 3》 заст. Квітка, якою прикрашають дівчата своє волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. затичка — И, ж. Тампон. Щоб потім не виявилося, що хтось годинник тут загубив чи затички (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
  6. затичка — ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі).  Словник синонімів української мови
  7. затичка — За́тичка, -чки, -чці; за́тички, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. затичка — Затичка, -ки ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. Ном. № 1254. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія. Вх. Зн. 20.  Словник української мови Грінченка