затремтіти

затремті́ти

-мчу, -мтиш, док.

1》 Почати тремтіти, хвилюватися під впливом якого-небудь сильного почуття (переляку, радості і т. ін.); затрепетати.

|| Швидко забитися, запульсувати (про серце).

|| Задрижати, затруситися.

|| Зазвучати нерівномірно, переривчасто (про голос, звук).

2》 Почати коливатися; задвигтіти.

|| Замерехтіти, замигтіти (про світло, вогонь і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. затремтіти — затремті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затремтіти — [затреимт’ітие] -мчу, -мтиш, -мтиемо, -мтиете; нак. -мти, -мт'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. затремтіти — (аж) жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. (Іван:) Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М.  Фразеологічний словник української мови
4. затремтіти — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
5. затремтіти — Затремті́ти, -тремчу́, -тремти́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. затремтіти — ЗАТРЕМТІ́ТИ, мчу́, мти́ш, док. 1. Почати тремтіти, хвилюватися під впливом якого-небудь сильного почуття (переляку, радості і т. ін.); затрепетати. Страшно було глянути в ті очі..  Словник української мови в 11 томах
7. затремтіти — Затремтіти, -мчу, -тиш гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. К. Псал. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9.  Словник української мови Грінченка