затрепетати

затрепета́ти

-ечу, -ечеш, док.

1》 Почати трепетати; заколиватися.

|| Засяяти тріпотливим світлом; замерехтіти.

|| Затріпотіти; замайоріти.

2》 перен. Захвилюватися, затремтіти під впливом якого-небудь сильного почуття.

|| Швидко забитися, запульсувати (про серце, кров).

Значення в інших словниках

1. затрепетати — затрепета́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затрепетати — ЗАТРЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док. 1. Почати трепетати; заколиватися. Жерло [гармати] дихнуло довгим зубчастим язиком полум’я, загриміло, і земля затрепетала, вабилася у дрожі (Стельмах, II, 1962, 191); Ніздрі у Рубіна затрепетали (Сенч., На Бат.  Словник української мови в 11 томах