затуляти
затуля́ти
-яю, -яєш і розм. затулювати, -юю, -юєш, недок., затулити, -тулю, -тулиш, док., перех.
1》 Закриваючи, загороджуючи, робити невидним повністю або частково.
|| від кого – чого. Заслоняючи, ховати, укривати.
2》 Накладаючи, навішуючи щось поверх кого-, чого-небудь, притискаючи, притуляючи що-небудь до чогось, закривати, заслоняти.
|| Закривати, затикати щось (здебільшого якийсь отвір), міцно притискаючи що-небудь. Затуляти дірку.
3》 розм. Складати, стуляти, закривати що-небудь розгорнуте, розкрите.
|| Заплющувати, закривати повіками. Затуляти очі. Затуляти рота.
4》 перен. Відсовувати на другий план, робити менш помітним, менш значним, другорядним.
|| Тамувати, приглушувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови