затухаючий

затуха́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до затухати I.

Затухаючі коливання фіз. — коливання, які, поступово слабнучи, припиняються зовсім, зникають.

Значення в інших словниках

1. затухаючий — затуха́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затухаючий — ЗАТУХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до затуха́ти¹. Тимко.. підійшов до печі, сів на стільчик і довго туманив очі на затухаючий вогонь (Тют., Вир, 1964, 476); Ніч ніби ще активніше стискала своїми.. обіймами затухаюче життя села (Ле, В снопі..  Словник української мови в 11 томах