Орфографічний словник української мови

затухаючий

затуха́ючий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. затухаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до затухати I. Затухаючі коливання фіз. — коливання, які, поступово слабнучи, припиняються зовсім, зникають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. затухаючий — ЗАТУХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до затуха́ти¹. Тимко.. підійшов до печі, сів на стільчик і довго туманив очі на затухаючий вогонь (Тют., Вир, 1964, 476); Ніч ніби ще активніше стискала своїми.. обіймами затухаюче життя села (Ле, В снопі..  Словник української мови в 11 томах