зачарування —
ЗАЧАРУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. зачарува́ти і зачарува́тися. Настя знала, чого домагалася червоної хустки. Така була вона в ній привабна, так та хустка була їй до лиця, що тільки вона з’явилась на сцені — так і вбрала в себе очі всієї аудиторії...
Словник української мови в 11 томах