Великий тлумачний словник сучасної мови

защепити

защепи́ти

-еплю, -епиш; мн. защеплять; док., перех., діал.

Піддати щепленню.

|| перен. Прищепити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. защепити — защепи́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. защепити — ЗАЩЕПИ́ТИ див. заще́плювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. защепити — ПРИЖИВЛЯ́ТИ (ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ) (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення), ПІДСА́ДЖУВАТИ мед.; ЩЕПИ́ТИ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ (ПРИЩЕПЛЯ́ТИ рідше), ОЧКУВА́ТИ спец. (пагін або бруньку однієї рослини на іншу). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. защепити — ЗАЩЕПИ́ТИ, еплю́, е́пиш; мн. заще́плять; док., перех., діал. Піддати щепленню. — Фізик приїхав віспу щепити і защепив усі діти (Фр., VII, 1951, 294); // перен. Прищепити. Отець Василь за півгодини..  Словник української мови в 11 томах
  5. защепити — Защепи́ти см. защіпляти.  Словник української мови Грінченка