збалуваний

зба́луваний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до збалувати.

Значення в інших словниках

1. збалуваний — зба́луваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. збалуваний — ЗБА́ЛУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зба́лувати. Стало здаватись Павлові (взагалі не збалуваному жіночою ласкою), що саме про таку дівчину він і мріяв завжди (Головко, II, 1957, 417).  Словник української мови в 11 томах