збалуваний

ЗБА́ЛУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зба́лувати.

Стало здаватись Павлові (взагалі не збалуваному жіночою ласкою), що саме про таку дівчину він і мріяв завжди (Головко, II, 1957, 417).

Значення в інших словниках

1. збалуваний — зба́луваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. збалуваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до збалувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови