збалувати

ЗБА́ЛУВАТИ, ую, уєш, перех., розм. Док. до ба́лувати.

— Надаремне чванитеся, пане гетьмане! Вас ще в дитинстві збалували віщі птахи (Ле, Наливайко, 1957, 36);

[Єлисей:] Ледве пройдуть [косарі] ручку — зараз починають мантачить коси і мантачать півгодини… Це якісь дармоїди!.. І хто їх тут у вас так збалував? (Крон., III, 1959, 303).

Значення в інших словниках

1. збалувати — зба́лувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. збалувати — -ую, -уєш, перех., розм. Док. до балувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови