Великий тлумачний словник сучасної мови

збезлюдніти

збезлю́дніти

-іє.

Док. до безлюдніти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. збезлюдніти — збезлю́дніти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. збезлюдніти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок.  Словник синонімів української мови
  3. збезлюдніти — ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє. Док. до безлю́дніти. Вже давно затих, збезлюднів сквер. Всі завулки — темні і німі (Вирган, В розп. літа, 1959, 186); Пустками зосталися їхні хати, збезлюдніли садки та городи над рідним Хоролом… (Гончар, Таврія, 1952, 198).  Словник української мови в 11 томах