збезлюдніти
ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє. Док. до безлю́дніти.
Вже давно затих, збезлюднів сквер. Всі завулки — темні і німі (Вирган, В розп. літа, 1959, 186);
Пустками зосталися їхні хати, збезлюдніли садки та городи над рідним Хоролом… (Гончар, Таврія, 1952, 198).
Словник української мови (СУМ-11)