збезлюднілий

ЗБЕЗЛЮ́ДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збезлю́дніти.

Мертва тиша стояла над причаєним містечком і, здавалося, над усім спорожнілим, ніби збезлюднілим світом (Коз., Блискавка, 1962, 234).

Значення в інших словниках

1. збезлюднілий — збезлю́днілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збезлюднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до збезлюдніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови