збезлюднілий

збезлю́днілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до збезлюдніти.

Значення в інших словниках

1. збезлюднілий — збезлю́днілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збезлюднілий — ЗБЕЗЛЮ́ДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збезлю́дніти. Мертва тиша стояла над причаєним містечком і, здавалося, над усім спорожнілим, ніби збезлюднілим світом (Коз., Блискавка, 1962, 234).  Словник української мови в 11 томах