1. Словник української мови в 11 томах

збезлюдніти

ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє. Док. до безлю́дніти.

Вже давно затих, збезлюднів сквер. Всі завулки — темні і німі (Вирган, В розп. літа, 1959, 186);

Пустками зосталися їхні хати, збезлюдніли садки та городи над рідним Хоролом… (Гончар, Таврія, 1952, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збезлюдніти — збезлю́дніти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збезлюдніти — -іє. Док. до безлюдніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збезлюдніти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок. Словник синонімів української мови