збитенник

збите́нник

-а, ч., заст.

Продавець збитню.

Значення в інших словниках

1. збитенник — збите́нник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. збитенник — ЗБИТЕ́ННИК, а, ч., заст. Продавець збитню. З ранку до присмерків, коли замикали вулиці рогатками, юрмилися тут збитенники та пиріжечники, хлопи та посадські баби (Тулуб, Людолови, II, 1957, 448).  Словник української мови в 11 томах