збитенник
збите́нник
-а, ч., заст.
Продавець збитню.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збитенник — збите́нник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- збитенник — ЗБИТЕ́ННИК, а, ч., заст. Продавець збитню. З ранку до присмерків, коли замикали вулиці рогатками, юрмилися тут збитенники та пиріжечники, хлопи та посадські баби (Тулуб, Людолови, II, 1957, 448). Словник української мови в 11 томах