1. Словник української мови в 11 томах

збитенник

ЗБИТЕ́ННИК, а, ч., заст. Продавець збитню.

З ранку до присмерків, коли замикали вулиці рогатками, юрмилися тут збитенники та пиріжечники, хлопи та посадські баби (Тулуб, Людолови, II, 1957, 448).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збитенник — збите́нник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. збитенник — -а, ч., заст. Продавець збитню. Великий тлумачний словник сучасної мови