збитенник

збите́нник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збитенник — -а, ч., заст. Продавець збитню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збитенник — ЗБИТЕ́ННИК, а, ч., заст. Продавець збитню. З ранку до присмерків, коли замикали вулиці рогатками, юрмилися тут збитенники та пиріжечники, хлопи та посадські баби (Тулуб, Людолови, II, 1957, 448). Словник української мови в 11 томах