збитенник
збите́нник
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збитенник — -а, ч., заст. Продавець збитню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збитенник — ЗБИТЕ́ННИК, а, ч., заст. Продавець збитню. З ранку до присмерків, коли замикали вулиці рогатками, юрмилися тут збитенники та пиріжечники, хлопи та посадські баби (Тулуб, Людолови, II, 1957, 448). Словник української мови в 11 томах