Великий тлумачний словник сучасної мови

зблиск

-у, ч.

1》 Спалах вогню, блискавки, світла і т. ін.

|| Раптовий блиск (очей) під час збудження.

2》 Яскраве відбиття променів, світла; відблиск.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зблиск — зблиск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. зблиск — див. блиск; спалах  Словник синонімів Вусика
  3. зблиск — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...  Словник синонімів української мови
  4. зблиск — ЗБЛИСК, у, ч. 1. Спалах вогню, блискавки, світла і т. ін. Металу цокіт, автогену зблиски — росте залізний міст через Десну (Дор., Єдність, 1950, 48); При зблиску ракети Черниш уздрів зеленкувате зосереджене обличчя Козакова (Гончар, III, 1959, 352)...  Словник української мови в 11 томах