зблиснути

збли́снути

зблисне, док.

Однокр. до зблискувати.

Значення в інших словниках

1. зблиснути — збли́снути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зблиснути — БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
3. зблиснути — ЗБЛИ́СНУТИ, збли́сне, док. Однокр. до збли́скувати. Перший несміливий язичок полум’я зблиснув у темряві (Руд., Остання шабля, 1959, 200); Шаблі кіннотників миготливо зблиснули, і котовці з ходу врубалися в юрбу офіцерів (Смолич, Світанок..  Словник української мови в 11 томах