збурювати
збу́рювати
-юю, -юєш, недок., збурити, -рю, -риш, док., перех.
1》 Надавати бурхливого руху, робити що-небудь дуже неспокійним.
|| Порушувати що-небудь (спокій, певний порядок, звичний перебіг чогось і т. ін.).
|| Роздратовувати, робити сердитим кого-небудь.
2》 Підбивати, підбурювати до бунту; бунтувати когось, щось.
3》 Збуджувати, викликати певні почуття.
4》 діал. Руйнувати.
5》 астр. Викликати відхилення руху небесного тіла від його траєкторії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови