Великий тлумачний словник сучасної мови

збучавіти

збуча́віти

-іє, док., розм.

Затвердіти, зашкарубнути.

|| Загуснути, стужавіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. збучавіти — збуча́віти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. збучавіти — ЗБУЧА́ВІТИ, іє, док., розм. Затвердіти, зашкарубнути. *Образно. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло (Сл. Гр.); // Загуснути, стужавіти.  Словник української мови в 11 томах
  3. збучавіти — Збучавіти, -вію, -єш гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло. О. 1861. XI. Свид. 30.  Словник української мови Грінченка