збігати
I зб`ігати-аю, -аєш, док.
1》 неперех. Піти кудись, зазвичай за чим-небудь, і швидко повернутися.
2》 перех. Швидко обходити якусь територію, побувати в багатьох місцях.
II збіг`ати-аю, -аєш, недок., збігти, збіжу, збіжиш, док.
1》 Бігом спускатися вниз.
2》 перен. Бути розташованим, мати напрям згори донизу.
|| перев. недок. Звисати.
3》 Стікати (про рідину).
|| Закипаючи, виливатись через край посудини (про що-небудь рідке).
|| розм. Втрачати частину вмісту рідини, яка виливається через край під час закипання.
4》 Утікати звідки-небудь.
|| Ставати відсутнім; зникати.
|| Пропадати (про що-небудь).
|| Зникати, сходити (про посмішку, рум'янець, зморшки і т. ін.); прот. з'являтися.
5》 Минати, проходити (про час, пору).
6》 Бігом підійматися вгору; бігом сходити куди-небудь, на щось.
|| розм. Насуватися, з'являтися; набігати.
7》 перен. Бути розташованим, мати напрям знизу догори.
8》 тільки док., перев. із запереч. не.
Великий тлумачний словник сучасної української мови