збігати
I зб`ігати-аю, -аєш, док.
1》 неперех. Піти кудись, зазвичай за чим-небудь, і швидко повернутися.
2》 перех. Швидко обходити якусь територію, побувати в багатьох місцях.
II збіг`ати-аю, -аєш, недок., збігти, збіжу, збіжиш, док.
1》 Бігом спускатися вниз.
2》 перен. Бути розташованим, мати напрям згори донизу.
|| перев. недок. Звисати.
3》 Стікати (про рідину).
|| Закипаючи, виливатись через край посудини (про що-небудь рідке).
|| розм. Втрачати частину вмісту рідини, яка виливається через край під час закипання.
4》 Утікати звідки-небудь.
|| Ставати відсутнім; зникати.
|| Пропадати (про що-небудь).
|| Зникати, сходити (про посмішку, рум'янець, зморшки і т. ін.); прот. з'являтися.
5》 Минати, проходити (про час, пору).
6》 Бігом підійматися вгору; бігом сходити куди-небудь, на щось.
|| розм. Насуватися, з'являтися; набігати.
7》 перен. Бути розташованим, мати напрям знизу догори.
8》 тільки док., перев. із запереч. не.
Значення в інших словниках
- збігати — збі́гати дієслово доконаного виду збіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- збігати — (з гори) бігма <�швидко> спускатися; (- рідину) стікати, (на вогні) википати; (з дому) тікати, (з обличчя) зникати; (- час) минати; (на думку) насуватися, спадати, набігати. Словник синонімів Караванського
- збігати — СХОДИ́ТИ (піти куди-небудь і повернутися); ЗБІ́ГАТИ, СКО́ЧИТИ (швидко). Ти б мерщій сходила По воду студену Під липу зелену (П. Грабовський). Словник синонімів української мови
- збігати — ЗБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Піти кудись, звичайно за чим-небудь, і швидко повернутися. — Я на часинку збігаю до сусіди і зараз вернусь (Кв.-Осн., II, 1956, 259); Сів батько на лаву та й дивиться на свою дочку, а вона.. Словник української мови в 11 томах
- збігати — Збіга́ти, -гаю, -єш сов. в. збігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. Гол. І. 36. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. Гліб. 23. Словник української мови Грінченка