зверху
зве́рху
I присл.
1》 У верхній, горішній частині чого-небудь, угорі; прот. внизу.
Нехай буде зверху чиє — нехай буде так, як хочеться комусь.
2》 Поверх кого-, чого-небудь.
3》 На поверхні чого-небудь.
4》 Зовні; прот. всередині.
|| перен. На перший погляд; не вникаючи в суть.
5》 У напрямку вниз; згори.
6》 перен. З боку керівних органів і т. ін.
II прийм., з род. в., розм. Сполучення з прийм. зверху виражають просторові відношення.
1》 Уживається на означення предмета чи простору, угорі над яким що-небудь розміщується або відбувається якась дія.
2》 Вказує на предмет, на поверхні якого хто-, що-небудь знаходиться.
Великий тлумачний словник сучасної української мови