звукопоглинач

звукопоглина́ч

-а, ч.

Пристрій, який призначений, служить для поглинання звуків і шумів.

Значення в інших словниках

1. звукопоглинач — звукопоглина́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. звукопоглинач — ЗВУКОПОГЛИНА́Ч, а́, ч. Прилад або матеріал, признач. для поглинання звуку. Усі протишумові навушники мають звукоізолювальні корпуси, виконані з різних полімерних матеріалів або легких металів, у які вмонтовано звукопоглинач (поролон, повсть тощо) (з навч.  Словник української мови у 20 томах