звірити

зві́рити

I див. звіряти I.

II див. звіряти II.

Значення в інших словниках

1. звірити — зві́рити 1 дієслово доконаного виду розказати відверто; довірити зві́рити 2 дієслово доконаного виду зіставити; ви́пробувати  Орфографічний словник української мови
2. звірити — I. ЗВІРЯ́ТИ що (не криючись, правдиво розповідати кому-небудь щось потаємне), ПОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИСЯ, ЗВІРЯ́ТИСЯ в чому, ДІЛИ́ТИСЯ чим, ВИПОВІДА́ТИ розм., ПОВІДА́ТИ розм., ПОВІ́ДУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
3. звірити — ЗВІ́РИТИ¹ див. звіря́ти¹. ЗВІ́РИТИ² див. звіря́ти².  Словник української мови в 11 томах
4. звірити — Звірити, -ся см. звіряти, -ся.  Словник української мови Грінченка