зганьблений
зга́ньблений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зганьбити.
|| у знач. прикм.
|| зганьблено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизга́ньблений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зганьбити.
|| у знач. прикм.
|| зганьблено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови