згнічений

згні́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до згнітити.

2》 у знач. прикм.Пригнічений.

Значення в інших словниках

1. згнічений — згні́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. згнічений — ЗГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до згніти́ти. Почувала [Гаїнка], що з тим плачем верталася до неї сила, оживала душа, як земля, морозом згнічена, від сонячного погляду оживає (Гр.  Словник української мови в 11 томах