зголоднілий

зголодні́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зголодніти.

2》 у знач. прикм. Голодний.

Значення в інших словниках

1. зголоднілий — зголодні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зголоднілий — див. голодний  Словник синонімів Вусика
3. зголоднілий — ГОЛО́ДНИЙ (який відчуває голод), НЕСИ́ТИЙ, ЗГОЛОДНІ́ЛИЙ, НЕГОДО́ВАНИЙ, НЕНАГОДО́ВАНИЙ (якого не погодували); БЕЗХЛІ́БНИЙ (який не має хліба). — Я повертався з роботи (саме час був рибальський) натомлений і голодний (Ю. Яновський); — Чи не бачили ви..  Словник синонімів української мови
4. зголоднілий — ЗГОЛОДНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зголодні́ти. Зголоднілі за день опришки дивились жадібно на багатий стіл (Гжицький, Опришки, 1962, 49); Пара зголоднілих за дорогу коней пожадливо їли отаву (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах