зголоднілий
зголодні́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зголодніти.
2》 у знач. прикм. Голодний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зголоднілий — зголодні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зголоднілий — див. голодний Словник синонімів Вусика
- зголоднілий — ГОЛО́ДНИЙ (який відчуває голод), НЕСИ́ТИЙ, ЗГОЛОДНІ́ЛИЙ, НЕГОДО́ВАНИЙ, НЕНАГОДО́ВАНИЙ (якого не погодували); БЕЗХЛІ́БНИЙ (який не має хліба). — Я повертався з роботи (саме час був рибальський) натомлений і голодний (Ю. Яновський); — Чи не бачили ви.. Словник синонімів української мови
- зголоднілий — ЗГОЛОДНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зголодні́ти. Зголоднілі за день опришки дивились жадібно на багатий стіл (Гжицький, Опришки, 1962, 49); Пара зголоднілих за дорогу коней пожадливо їли отаву (М. Ол. Словник української мови в 11 томах