згублений

згу́блений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до згубити.

2》 у знач. прикм. Який згубився, зник із поля зору; непомітний, невидимий на тлі чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. згублений — згу́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. згублений — Згу́блений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. згублений — ЗГУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згуби́ти. Під ним [хрестом] тліє вісім безневинних душ, згублених в одну ніч «страшним чоловіком» (Мирний, І, 1949, 415); Може, за марно згубленою молодістю на ланах панських просльозився дід (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах