згубитися

згуби́тися

згублюся, згубишся; мн. згубляться; док.

1》 тільки 3 ос. Зникнути, пропасти невідомо куди через чиюсь неуважність; загубитися.

2》 Стати або здатися непомітним, дрібним на тлі кого-, чого-небудь.

|| Стати невидимим, зникнути з поля зору.

|| Заглушитися чим-небудь (про звуки).

3》 рідко. Залишитися без кого-небудь, відстати від когось.

Значення в інших словниках

1. згубитися — згуби́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. згубитися — згуби́тися: ◊ згуби́ся від ме́не відчепись від мене, іди геть (Франко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. згубитися — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
4. згубитися — ЗГУБИ́ТИСЯ, згублю́ся, згу́бишся; мн. згу́бляться; док. 1. тільки 3 ос. Зникнути, пропасти невідомо куди через чиюсь неуважність; загубитися. Ми думали, що каблучка там на вечорницях і згубилась (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
5. згубитися — Згубитися, -блюся, -бишся гл. Потеряться. Лихе не згубиться. Ном. № 3229.  Словник української мови Грінченка