Великий тлумачний словник сучасної мови

згінник

згі́нник

-а, ч., діал.

Гуртоправ.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. згінник — Згі́нник: — посередник при продажу свиней [V] — той, що служить у торгівця свиньми [20]  Словник з творів Івана Франка
  2. згінник — згі́нник іменник чоловічого роду, істота гуртоправ діал.  Орфографічний словник української мови
  3. згінник — ГУРТОПРА́В (погонич гурта; власник гурта; той, хто торгує гуртами худоби), ГУРТОПРА́ВЕЦЬ, ГУРТІВНИ́К, ЗГІ́ННИК розм., ЗГО́НЩИК розм. рідко. Вдарили з кулеметів по череді й гуртоправах (М.  Словник синонімів української мови
  4. згінник — ЗГІ́ННИК, а, ч., діал. Гуртоправ. Всі дороги, всі гірські стежки роїлися.. згінниками, що торгували худобою (Фр., VIII, 1952, 360).  Словник української мови в 11 томах